- спиця
- —————————————————————————————спи́цяіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
спиця — і, ж. 1) Один із дерев яних або металевих стрижнів, що з єднують маточину колеса з ободом. || Один із тонких металевих стрижнів, що становлять каркас парасольки. 2) Тонкий довгий стрижень з трохи загостреним кінцем для плетення … Український тлумачний словник
Россия. Русский язык и Русская литература: Русский язык — А. Русский язык термин, употребляемый в двух значениях. Он обозначает: I) совокупность наречий великорусских, белорусских и малорусских; II) современный литературный язык Р., представляющийся в своем основании одним из великорусских наречий. I)… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Национальный атлас Украины — Національний атлас України … Википедия
Подолинный, Анатолий Мусиевич — Анатолий Мусиевич Подолинный укр. Анатолій Мусійович Подолинний Род деятельности: Поэт, писатель Дата рождения … Википедия
дротик — а, ч. 1) Зменш. пестл. до дріт. 2) Довга негостра голка для в язання; спиця. 3) Метальний спис, що використовувався як колюча зброя в стародавні й середні віки … Український тлумачний словник
прутик — а, ч. 1) Зменш. пестл. до прут. 2) Вид мережки, що застосовується при підрублюванні рушників, скатертин і т. ін. 3) розм. Спиця для в язання; дротик … Український тлумачний словник
спицевий — а, е. Прикм. до спиця. Спицеве колесо … Український тлумачний словник
шпиця — і, ж. 1) Те саме, що спиця. 2) діал. Шпиль (у 1, 2 знач.) … Український тлумачний словник
шприх — а, ч. шпря/ха, и, ж., діал. Спиця в колесі … Український тлумачний словник
глиця — ці, ж. Пт. Спиця для в язання … Словник лемківскої говірки